12 страв на Святий вечір: перелік та що символізують
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
З 1 вересня ПЦУ перейшла на новоюліанський церковний календар, тож у 2023 році українці відзначають Різдво 25 грудня. Напередодні, 24 грудня, – Святий Вечір – одне із найбільших християнських свят, коли вся родина сідає за святковий, але пісний стіл, на якому, за традицією, повинні бути дванадцять страв.
Перед Різдвом віряни дотримуються 40-денного посту, який називають Різдвяним постом. Головними обрядовими стравами на Святий вечір є кутя та узвар. Інші страви можуть змінюватися залежно від регіону та традицій сім’ї.
Дванадцять страв у християнській традиції символізують дванадцять апостолів. 12 – сакральне число: три по чотири, адже у міфології світове дерево складається з трьох вертикальних поверхів (Верх, Середина й Низ). Воно втілює уявлення про світ, створений з Неба, Землі й Підземної частини, а також горизонтальної площини – чотирьох сторін Світу. Різдвяні свята припадають на пору зимового сонцестояння, коли день перемагає ніч, сонце – пітьму, а добро долає зло. Саме такі уявлення вплинули на вибір кількості страв у святковому застіллі.
Існує також певна послідовність споживання страв на Святвечір. Спочатку їдять кутю, а потім голубці, вареники, смажену рибу, капусту й інше, і запивають узваром. Стіл посипали чистим сіном, на нього клали білий настільник – скатертину, а зверху ще й вишитий рушник.
1. Кутя – головна страва різдвяного меню. У кожної господині є свій рецепт її приготування – хтось готує з пшениці, попередньо замочивши її на ніч, а інші – з перловки чи рису. У зварену кашу прийнято додавати розмочені курагу, чорнослив, родзинки, горіхи, мед, а також так зване “макове молочко” – перетертий у ступці мак. Деякі навіть додають у кутю узвар, виноградний сік чи кагор.
2. Узвар, взвар, вар, киселиця – солодкий відвар, компот із сушених фруктів і ягід. Страва української національної кухні. Узвар, виготовлений з медом чи без нього – одна з важливих складових святвечірнього столу, що нерідко згадується ще в літописах і монастирських рукописах.
Узвар є другою за значенням святвечірньою стравою. У фруктовий відвар можна додати бджолиний мед. Перед приготуванням узвару сушені фрукти тримали у холодній воді для покращення смаку та зменшення часу варіння близько 3-х годин.
3. Також на різдвяному столі має бути червоний борщ без м’яса та м’ясного бульйону.
4. Голубці – страва української кухні. Готуються із листя свіжої чи кислої капусти та начинки рису чи гречки, кукурудзяних чи пшоняних круп, картоплі, квасолі, грибів, цибулі, моркви.
5. На Святвечір готують особливі, пісні вареники. У начинку здебільшого додають картоплю і тушковану квашену капусту, гречку. Заправляють такі вареники тушеною морквою і цибулею. Українці вважали, що вареники мають магічне значення.
6. На столі обов’язково повинні бути страви з гороху та квасолі, які символізують плодючість для худоби, поля та городу, приплід домашніх тварин.
7. Риба взагалі завжди вважалася символом християн. Три переплетені рибини або рибина з трьома головами символізують Святу Трійцю. Першою монограмою Ісуса Христа був знак риби, тому що грецька абревіатура імені Спасителя (ІХТІОС) перекладається як “риба”.
8. Як гарнір можна подати тушковану картоплю з цибулею і морквою або гречану кашу, яка символізує силу і здоров’я, приріст благ і легкість досягнень.
9. Також на стіл ставлять соління. Вибирайте на свій смак: квашена капуста, мариновані помідори та огірки, перці або навіть баклажани. Наприклад, мариновані гриби символізують родючість, творіння життя, поєднання чоловічого та жіночого, небесного та людського.
10. Хліб або пампушки – символ отримання врожаю, посліду у худобі та єдності з Дажбогом через працю. Наші пращури пекли свій хліб з часником і горохом, або як його ще називали паляниця. Горох у цій страві символізував багатство, а часник – відганяв злих духів.
11. Гриби чи грибова юшка. Гриби на Святвечірній стіл подають або мариновані, або ж варять юшку з сухих білих грибів. Саме гриби символізують одразу дві природи Ісуса Христа: земну (ніжка) і божественну або небесну (шапочка).
12. Різдвяний калач – хліб із білого борошна, випечений у формі кола із крученого й переплетеного тіста. Він є символом смерті та подальшого воскресіння. Українські калачі виготовляють, сплітаючи тісто з пшеничного борошна у кільцеподібні або довгасті форми. Вони є символом удачі, добробуту та доброї щедрості, і їх традиційно готують на Святу Вечерю. На різдвяних калачах складаються три плетені короваї різних розмірів, що представляють Трійцю. Кругла форма хліба символізує вічність. Коли його подають як частину різдвяної вечері, у центрі витончено заплетених хлібів ставлять свічку, але хліб не можна їсти до Різдва, оскільки дотримання Різдвяного посту вимагає утримання від яєць до півночі напередодні Різдва.
фото: ілюстративне
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
